26 Aug 2026

Захист честі, гідності та ділової репутації в інтернеті

Самборська Юлія

Покрокова інструкція

Соціальні мережі, месенджери, форуми, відгуки, коментарі під новинами та онлайн-медіа дають змогу швидко поширювати інформацію про людину або бізнес. Вона може бути правдивою, але також — вигаданою, перекрученою, образливою чи такою, що порушує право на приватність.

Якщо про вас, вашу родину або компанію поширили неправдиві відомості, фейкові відгуки, безпідставні звинувачення чи матеріали з використанням ваших фото або персональних даних, українське законодавство передбачає різні способи захисту.

Головне — не починати з емоційної відповіді. Спочатку зафіксуйте матеріал, визначте характер порушення та оберіть спосіб захисту, який відповідає саме вашій ситуації.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює індивідуальну правову оцінку. Перспективу спору можна оцінити лише після аналізу конкретної публікації, доказів, сторін та обставин її поширення.

Що захищає закон

Цивільний кодекс України захищає:

• честь і гідність фізичної особи;
• ділову репутацію фізичної та юридичної особи;
• право на відповідь і спростування недостовірної інформації.

Честь пов’язана із суспільною оцінкою моральних якостей, поведінки та вчинків особи.

Гідність — це цінність людини як особистості, її право на повагу та недопустимість приниження.

Ділова репутація фізичної особи – це набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов’язків.

Ділова репутація юридичної особи, зокрема, ФОП, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Залежно від обставин можна вимагати:

• визнати інформацію недостовірною;
• спростувати її;
• припинити поширення;
• видалити матеріал, якщо відповідач має можливість контролювати його розміщення;
• відшкодувати моральну шкоду;
• відшкодувати доведені майнові збитки;
• застосувати інший передбачений законом спосіб захисту.

Правовий захист може стосуватися не тільки недостовірної інформації. Окремо можуть порушуватися право на приватне життя, право на зображення, захист персональних даних, таємниця листування, авторські права або інші особисті немайнові права.

Коли публікація порушує права

Негативний пост, відгук або коментар сам по собі не означає, що його можна успішно оскаржити в суді.

Для вимоги про спростування недостовірної інформації зазвичай важливо встановити, що:

• інформацію доведено хоча б до однієї іншої особи;
• вона стосується конкретно вас, вашої компанії або вашої діяльності;
• поширені відомості є недостовірними;
• інформація порушує особисті немайнові права або завдає шкоди діловій репутації;
• особу, яка поширила інформацію, або належного відповідача можливо встановити.

Типові приклади:

• неправдиві пости у Facebook, Instagram, TikTok, X або інших соціальних мережах;
• недостовірні публікації в Telegram-каналах;
• фейкові негативні відгуки про компанію;
• матеріали у медіа, блогах чи на сайтах;
• публікації на форумах із перекрученими фактами;
• створення фейкових акаунтів від чужого імені;
• поширення чужих фотографій, відео, листування або персональних даних;
• використання монтажу, deepfake чи підроблених зображень.

Кожна із цих ситуацій потребує окремої оцінки. Наприклад, використання фотографії без належної згоди не завжди означає поширення недостовірної інформації, але може порушувати інші права особи.

Факт чи оціночне судження

У спорах про репутацію ключове значення має те, чи є висловлювання твердженням про факт (фактичне твердження), чи це суб’єктивна оцінка (оціночне судження).

Твердження про факти

Наприклад:

• «Він привласнив кошти компанії».
• «Вона отримує хабарі».
• «Ця клініка працює без ліцензії».
• «Компанія не повертає гроші клієнтам».

Такі висловлювання повідомляють про конкретні обставини, які можна перевірити. Якщо вони не відповідають дійсності та порушують права людини або шкодять діловій репутації, може виникнути підстава для їх спростування.

Особливо обережно слід використовувати формулювання про вчинення злочинів, корупцію, шахрайство, привласнення коштів або інші правопорушення. Без надійної фактичної основи вони можуть бути сприйняті як категоричні твердження про факт.

Оціночні судження

Наприклад:

• «Мені не сподобалася його робота».
• «На мою думку, цей сервіс працює погано».
• «Я вважаю таку поведінку неприйнятною».
• «На мій погляд, це слабкий спеціаліст».

Оціночні судження відображають думку, враження або критичну оцінку людини. Вони, як правило, не підлягають доведенню чи спростуванню як факти.

Водночас значення має форма висловлювання. Якщо думка подана в принизливій, нецензурній або явно образливій формі, це може бути підставою для захисту інших особистих немайнових прав. Проте сам факт грубої лексики ще не гарантує задоволення позову або стягнення компенсації: потрібно довести конкретне порушення права та інші обставини, необхідні для відповідальності.

Крок 1. Зафіксуйте публікацію

Зробіть це до того, як звернетеся до автора, адміністратора сайту або платформи. Публікацію можуть видалити, відредагувати чи приховати за кілька хвилин.

Збережіть:

• скріншоти всієї сторінки, а не лише окремої фрази;
• відеоогляд сторінки з коментарями на випадок звинувачення вас у фотошопі скріншотів;
• URL-адресу;
• дату й час виявлення;
• назву профілю, каналу, сайту або акаунта;
• ідентифікатори сторінки, якщо вони доступні;
• кількість переглядів, реакцій, коментарів і репостів;
• фото, відео, аудіо та файли;
• переписку;
• дані про репости або цитування на інших ресурсах.

Якщо йдеться про відео або сторінку, вміст якої може динамічно змінюватися, бажано записати відео процесу перегляду: відкриття браузера, перехід за URL, відображення профілю, дати, публікації, коментарів та інших важливих елементів.

Вебархіви можуть допомогти знайти попередню версію сторінки. Архівна копія може використовуватися як електронний доказ, але суд оцінюватиме її разом з іншими матеріалами: URL, скріншотами, відеофіксацією, даними акаунта, листуванням, протоколом огляду та іншими доказами.

ЦПК України визнає електронні докази та передбачає можливість огляду судом вебсайту або іншого місця збереження даних. У складних справах варто заздалегідь оцінити, чи потрібні додаткові процесуальні дії для збереження доказів.

Нотаріальне оформлення або експертне дослідження не є єдиним можливим способом фіксації інтернет-матеріалів. Важливими є належність, допустимість, достовірність і достатність доказів у їх сукупності.

Крок 2. Встановіть автора та належного відповідача

Якщо пост розмістила людина з відкритого профілю, визначити потенційного відповідача зазвичай простіше.

Складнішими є випадки, коли інформацію опублікували через:

• анонімний акаунт;
• Telegram-канал;
• фейковий профіль;
• сторінку без контактів;
• закордонний сайт або іноземну платформу;
• сайт чи медіа з незрозумілою структурою власності.

Не варто розраховувати на універсальну схему «отримати IP-адресу — встановити автора». Це залежить від правил платформи, її юрисдикції, доступних технічних даних, можливостей їх отримання та процесуальних механізмів.

Для сайту або онлайн-медіа важливо окремо встановити:

• власника ресурсу;
• редакцію або суб’єкта у сфері медіа, якщо він визначений;
• автора матеріалу, якщо його вказано;
• особу, яка фактично поширила спірну інформацію;
• суб’єкта, який технічно може видалити матеріал або опублікувати спростування.

Правильне визначення відповідача є однією з ключових умов ефективного судового захисту.

Крок 3. Спробуйте досудове врегулювання

У багатьох ситуаціях доцільно спочатку спробувати усунути порушення без суду. Це не завжди є обов’язковою передумовою позову, але часто допомагає швидше вирішити проблему та зафіксувати позицію сторін.

Можна:

• звернутися до автора публікації;
• направити письмову вимогу;
• попросити видалити недостовірні відомості;
• запропонувати добровільно опублікувати спростування;
• попросити змінити конкретне формулювання;
• звернутися до адміністрації сайту або платформи.

У письмовій вимозі варто зазначити:

• хто звертається;
• де, коли та ким опубліковано матеріал;
• посилання на публікацію;
• точні фрагменти, які оскаржуються;
• чому вони є недостовірними або незаконними;
• які права порушено;
• що саме ви вимагаєте зробити;
• строк для добровільного реагування;
• спосіб надати відповідь.

Строк має бути розумним з урахуванням обставин. Наприклад, 5–7 днів може бути достатнім для нескладної вимоги про видалення поста, але не завжди підходить для медіа, великої платформи або ситуації, що потребує внутрішньої перевірки.

Досудове звернення може підтверджувати, що особа знала про вашу позицію, отримала можливість добровільно усунути порушення, але не зробила цього.

Крок 4. Подайте скаргу платформі

Паралельно з досудовою вимогою або до звернення до суду можна використовувати внутрішні механізми платформ.

Facebook, Instagram, YouTube, Google, TikTok, X та інші сервіси мають власні процедури скарг. Підставою може бути:

• переслідування або цькування;
• видавання себе за іншу особу;
• фейковий акаунт;
• порушення приватності;
• незаконне використання фото, відео або інших особистих матеріалів;
• порушення правил щодо відгуків;
• поширення персональних даних;
• інші порушення правил конкретної платформи.

Важливо: негативний відгук не зобов’язані видаляти лише тому, що він шкодить бізнесу.

Якщо клієнт справді користувався послугою та описав власний досвід або висловив суб’єктивну оцінку, платформа може залишити відгук. Інша ситуація — якщо автор ніколи не був клієнтом, створив фейковий профіль, діє від імені конкурента, використовує кілька фальшивих акаунтів або поширює конкретні недостовірні твердження про факти.

Строк розгляду скарги залежить від платформи, характеру порушення та її внутрішніх правил.

Крок 5. Зверніться до суду

Якщо досудове врегулювання та скарги платформі не дали результату, можливим наступним кроком є звернення до суду.

Залежно від обставин можна заявляти вимоги про:

• визнання поширеної інформації недостовірною;
• спростування;
• припинення поширення;
• видалення матеріалу;
• відшкодування моральної шкоди;
• відшкодування доведених майнових збитків;
• інші способи захисту, передбачені законом.

Спосіб спростування залежить від того, як саме була поширена інформація. Якщо відомості оприлюднили на певному сайті, у медіа або в соціальній мережі, доцільно ставити питання про спростування способом, максимально наближеним до первісного способу поширення, або іншим способом, визначеним судом.

Видалення матеріалу

Вимогу про видалення потрібно формулювати з урахуванням того, хто фактично контролює контент.

Наприклад, автор поста може мати можливість видалити його зі свого акаунта, а власник сайту — з ресурсу. Водночас іноземна платформа або адміністратор стороннього ресурсу можуть не бути учасниками справи, не підпадати під юрисдикцію українського суду або не мати обов’язку виконувати рішення без спеціальної процедури.

Тому позитивне рішення українського суду не завжди означає технічне та фактичне видалення матеріалу з усіх копій, репостів або закордонних ресурсів.

До якого суду звертатися

Юрисдикція залежить від складу учасників і характеру спору.

Спір за участю фізичної особи, яка не діє як підприємець, найчастіше розглядається за правилами цивільного судочинства.

Спори щодо ділової репутації можуть належати до господарської юрисдикції, якщо вони пов’язані з господарською діяльністю та відповідають критеріям, встановленим процесуальним законодавством.

Статус сторін сам по собі не завжди визначає юрисдикцію. Важливі також характер правовідносин, зміст вимог і те, чи пов’язаний спір із підприємницькою діяльністю. До подання позову варто окремо перевірити підсудність та належний суд.

Судовий збір

Розмір судового збору залежить від:

• того, хто подає позов — фізична чи юридична особа;
• характеру вимог — майнові чи немайнові;
• ціни позову;
• кількості самостійних позовних вимог;
• редакції Закону України «Про судовий збір», чинної на день подання позову.

Для фізичної особи немайнова вимога за загальним правилом оплачується за ставкою 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного року.

Вимоги про відшкодування моральної або майнової шкоди потребують окремого розрахунку. Не слід автоматично застосовувати до моральної шкоди одну ставку «1,5% ціни позову»: розмір збору залежить від процесуального статусу позивача та правової природи заявленої вимоги. Перед поданням позову ставку потрібно перевірити за чинною редакцією закону.

Крок 6. Виконайте рішення суду

Перемога в суді не завжди означає, що питання вирішене автоматично.

Після набрання рішенням законної сили може знадобитися його добровільне або примусове виконання. Це може стосуватися:

• публікації спростування;
• припинення поширення інформації;
• видалення матеріалу, якщо боржник має реальний контроль над ним;
• сплати присудженої компенсації;
• виконання інших обов’язків, визначених судом.

Якщо рішення не виконують добровільно, можуть застосовуватися процедури примусового виконання відповідно до законодавства України.

Водночас примусове виконання може бути складним, якщо відповідач перебуває за кордоном, не встановлений, не контролює спірний ресурс або якщо матеріал розміщений на іноземній платформі.

Моральна та майнова шкода

В Україні немає універсальної «таблиці компенсацій» у справах про захист честі, гідності та ділової репутації.

Суд оцінює обставини конкретної справи, зокрема:

• характер поширеної інформації;
• її зміст та ступінь принизливості;
• масштаб і тривалість поширення;
• кількість переглядів, репостів і аудиторію;
• наслідки для особистого життя, роботи або бізнесу;
• вплив на професійну чи ділову репутацію;
• глибину моральних страждань;
• поведінку особи, яка поширила інформацію;
• обґрунтованість заявленої суми;
• інші істотні обставини.

Вимога про велику суму моральної шкоди не означає, що суд присудить її повністю.

Якщо внаслідок публікації бізнес утратив конкретний контракт, клієнтів або дохід, можна розглядати вимогу про відшкодування майнових збитків. Однак причинний зв’язок між публікацією та збитками, а також сам розмір втрат необхідно належно довести.

Строк позовної давності

Зволікати із захистом не варто.

Для вимог про спростування недостовірної інформації, поширеної у медіа, Цивільний кодекс України передбачає спеціальну позовну давність тривалістю один рік. Її обчислення залежить від конкретного способу поширення та моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення.

Для інших вимог — наприклад, про відшкодування шкоди, припинення порушення приватності чи захист персональних даних — можуть застосовуватися інші правила.

Тому після виявлення публікації бажано одразу зберегти докази та отримати індивідуальну правову оцінку.

Якщо інформація правдива

Правдивість інформації не завжди означає, що її можна вільно поширювати без обмежень.

Навіть правдиві відомості можуть порушувати:

• право на приватне життя;
• право на власне зображення;
• захист персональних даних;
• таємницю листування;
• лікарську, банківську, комерційну або іншу охоронювану законом таємницю;
• авторські та суміжні права;
• інші особисті немайнові права.

У таких справах потрібно оцінювати не лише правдивість змісту, а й законність отримання, обробки та поширення інформації, наявність згоди, суспільний інтерес і пропорційність втручання у права людини.

Що робити з фейковими відгуками

Спочатку потрібно з’ясувати характер відгуку.

Якщо реальний клієнт негативно оцінив якість послуги або описав власний досвід, це не обов’язково є порушенням.

Інша ситуація, якщо:

• автор не був вашим клієнтом;
• відгук створив конкурент або пов’язана з ним особа;
• використано фейковий профіль;
• від одного джерела створено багато штучних відгуків;
• відгук містить конкретні недостовірні твердження;
• має місце системна репутаційна атака.

У такому випадку доцільно:

• Зафіксувати відгук та дані профілю.
• Перевірити, чи справді ця людина була клієнтом.
• Зберегти договори, чеки, листування, записи бронювання та інші документи.
• Подати аргументовану скаргу платформі.
• Направити автору або власнику ресурсу вимогу.
• Оцінити перспективу судового захисту.

Не варто публікувати персональні дані автора відгуку або відповідати власними необґрунтованими звинуваченнями. Така реакція може створити нові юридичні ризики.

Коли потрібен адвокат

Правова допомога особливо доцільна, якщо:

• публікація швидко набирає охоплення;
• матеріал розмістило медіа, великий блогер або ресурс із значною аудиторією;
• звинувачення стосуються злочинів, корупції, шахрайства, професійної некомпетентності чи порушень у бізнесі;
• автор використовує анонімний або фейковий акаунт;
• матеріал можуть швидко видалити;
• одночасно порушено право на приватність, зображення, персональні дані або таємницю листування;
• необхідно правильно визначити відповідача, юрисдикцію та спосіб забезпечення доказів;
• потрібно подати позов або виконати судове рішення.

Адвокат може оцінити зміст публікації, відокремити твердження про факт від оцінок, допомогти зібрати та оформити докази, визначити належного відповідача, підготувати претензію або позов і представляти ваші інтереси в суді.

Записатися на консультацію → 

Дізнатись більше про захист честі, гідності та ділової репутації

Поширені питання

Чи можна оскаржити анонімний коментар?

Так, але основною проблемою часто є встановлення автора або іншої належної особи, відповідальної за поширення. Можливість отримати інформацію залежить від платформи, її юрисдикції, наявності даних і процесуальних можливостей у конкретній справі.

Що робити, якщо пост уже видалили?

Перевірте власні скріншоти, відеозаписи екрана, переписку, репости, цитування на інших сайтах, кешовані результати пошуку та вебархіви. Видалення оригіналу не означає, що доказів більше немає, але їх оцінка залежатиме від повноти та надійності збережених матеріалів.

Чи можна вимагати видалення інформації з іноземного сайту?

Можна використати внутрішні механізми скарг конкретної платформи. Судовий шлях може бути складнішим через питання юрисдикції, встановлення власника ресурсу та виконання рішення за межами України. Українське судове рішення не завжди автоматично зобов’язує закордонну платформу видалити матеріал.

Скільки триває розгляд справи в суді?

Єдиного строку немає. Тривалість залежить від складності спору, кількості учасників, необхідності досліджувати електронні докази, поведінки сторін, завантаженості суду, експертиз та можливого апеляційного чи касаційного перегляду.

──── ◆ ────

Висновок

Якщо про вас або ваш бізнес поширили недостовірну інформацію в інтернеті, дійте послідовно:

1. ✅ Зафіксуйте контент до звернення до автора.
2. ✅ Визначте, чи йдеться про фактичне твердження або оціночне судження.
3. ✅ Встановіть автора, власника ресурсу та можливого відповідача.
4. ✅ Спробуйте досудове врегулювання й механізми скарг платформи.
5. ✅За потреби оцініть перспективу судового захисту.
6. ✅Не зволікайте зі збором доказів і перевіркою строків.

──── ◆ ────

→ ЗАПИСАТИСЯ НА КОНСУЛЬТАЦІЮ

📚 Читайте також:

1. Як поділити майно після розлучення
2. Що робити при обшуку
3. Інтелектуальна власність в Україні